Чому «зебра»? Чому чорно-біла? Історія пішохідного переходу.

Треба віддати належне міністра транспорту Великобританії лорда Хор-Белишу, який ще в 1934 році віддав наказ поставити біля доріг в місцях пішохідних переходів смугасті стовпи з помаранчевими ліхтарями нагорі.

Ідея прижилася, але не міцно. І в наступний раз про «зебрі» всерйоз заговорили вже у 1951 році. Осовательно пішохідна «зебра» з'явилася в 1953 році. У сучасному вигляді «зебру» запропонували німецькі вчені.

При этом, выбор цветов был не случаен: оказалось, что такое контрастное сочетание белых и асфальтовых («черных») полос действует на человеческий глаз довольно заметно. Проще говоря, такая разметка воспринимается нашим организмом как раздражитель, свидетельствует о предстоящей опасности. 
В Советском Союзе «зебра» появилась лишь в шестидесятых годах прошлого века. В те времена был принят закон об использовании одновременно с разметкой и дорожные знаки, обозначающие пешеходный переход.

Изобретатель из Бельгии Тони Кавалери изобрел усовершенствованную пешеходную зебру, которая призвана повысить сохранность при переходе улиц. Как только человек сходит с тротуара на проезжую часть, белоснежные полосы зебры, покрытые особым фосфорицирующим составом, загораются броским светом, видным издалека. Это происходит оттого, что с 2-ух сторон зебры имеются особые датчики, которые реагируют на наличие человека на дороге наподобие автоматических дверей в супермаркетах. 

Ну, а компанія Swarovski пішла ще далі і вирішила зробити VIP-«зебру», прикрасивши її кристалами. Розробники объяснют - сяйво каменів допоможе запобігти ДТП, особливо – в темний час доби і в дощ. Згідно зі статистикою, наведеною у 2011 році, з 100 швейцарських пішохідних переходів, лише 45 відповідають прийнятим рамок.